Минув рік з публікації маніфесту “Переломний момент: Війна Росії проти України”.
Напередодні чергової річниці закінчення Другої світової війни ми, члени альянсу “Пам’ять проти війни”, заявляємо, що пам’ять про події, злочини, подвиги та жертви 80-річної давнини сьогодні, за умов невпинної воєнної агресії РФ проти України, неможлива без паралелей із тими злочинами і подвигами, які відбуваються в центрі Європи на наших очах просто зараз. І навпаки: напад Росії на Україну 24 лютого 2022 року безпосередньо пов’язаний з тим, як перемога над фашизмом у травні 1945 року тлумачилася в радянсько-російській історіографії. Замовчування військових злочинів з боку армії-переможниці та військового керівництва СРСР; свідоме зменшення ролі західних союзників і того факту, що Червона (Радянська) армія була багатонаціональною; героїзація військових дій і, як наслідок, дедалі менша увага до фактів руйнувань, людських жертв і страждань – ось лише деякі приклади інструменталізації історії на користь ідеології, все більш ворожої щодо зовнішнього світу. Зрештою за роки, що передували повномасштабному вторгненню в Україну, святкування переможного кінця війни в Росії через культ перемоги остаточно перетворилося в культ самої війни.
80 років тому нацистська Німеччина вела у Східній Європі війну на знищення. З моменту анексії Криму і початку війни на Донбасі 2014 року Росія намагається не тільки відібрати в України її території, а й знищити її як незалежну державу, а український народ як націю. Цю ідею останніми місяцями відкрито висловлюють вищі урядовці РФ. Більш того, путінський режим не збирається зупинятися на Україні, його мета – зруйнувати міжнародний світовий порядок, заснований на верховенстві права, і замінити його системою, в якої діє закон найсильнішого. Не можна дозволити, щоб він досяг успіху в цьому.
Тому зусилля демократичних країн сьогодні мають бути спрямовані на максимальну підтримку України в її визвольній боротьбі за допомогою усіх наявних легальних засобів, включно з важким озброєнням, до повного відновлення її територіальної цілісності в кордонах 1991 року. Просто засуджувати війну і виступати за мир, не вдаючись до подробиць, в який саме спосіб його можна досягти, вже недостатньо: на карту поставлено свободу і справедливий, довготривалий мир у всій Європі.
Заклики до негайного припинення вогню і мирних перемовин часто чути у Німеччині. Однак проблема в тому, що марно звертати їх до німецького або українського урядів. Агресія походить із Москви, і тільки вона може припинити війну миттєво. Вимоги прихильників миру зупинити постачання військової допомоги Україні, у свою чергу, означають лише позбавлення України можливості оборонятися, що поставить під загрозу її існування як суверенної держави і призведе до ще більшого насильства й терору щодо українського населення, ніж це відбувається зараз на окупованих територіях.
Ми, члени альянсу, рішуче засуджуємо подібні заклики і вважаємо, що в інтересах загальноєвропейської безпеки необхідно не послаблювати, а навпаки, посилювати гуманітарну, економічну та військову підтримку України, тому що наразі це єдиний дієвий спосіб протистояти російській агресії, а також примусити агресора відмовитися від своїх імперських прагнень.
Відповідальність, що виникає для всіх нас із досвіду Другої світової війни, полягає в тому, щоб продовжувати розслідувати злочини того часу, долучаючи до цієї роботи нові злочини, які щодня вчиняються сьогодні. Вони мають бути якомога повніше задокументовані, їм необхідно дати юридичну, політичну та історичну оцінку, а винні мають постати перед міжнародним трибуналом. Бо безкарність найтяжчих порушень прав людини і міжнародного права несе в собі зародки нових війн. Таким чином, відновлення справедливості є невід’ємною частиною майбутнього порядку безпеки і миру в Європі.
***
8 і 9 травня ми запрошуємо організації, асоціації, фонди, групи, колективи, художниць і художників, журналісток і журналістів – усіх, хто підтримує принципи маніфесту 2022 року й цього звернення – узяти активну участь у святкуванні закінчення Другої світової війни в одному з берлінських пам’ятних місць.
Організації
Austausch e.V., Bundesverband russischsprachiger Eltern e.V., Dekabristen e.V., Demokrati-JA, Memorial Deutschland e.V., Feminist Anti-War Resistance Berlin, FAR Oxford, Deutsche Perspektive e.V., Russian* Resistance Goettingen
Приватні особи
Markus Meckel, Außenminister und MdB a.D., Dr. Richard Herzinger, Publizist, Dmitri Stratievski, Historiker, Politologe, Dr. Dieter Bingen, Politikwissenschaftler und Historiker, Stefan Hanisch, Jurist und Consultant, Kristina Smolijaninovaitė, History educator, Dr. Tatiana Golova, Soziologin, Dr. Walter Frölich, Entwicklungsexperte, Michael Ohnesorge, Dozent in der politischen Jugend- und Erwachsenenbildung, Anastasia Tikhomirova, Journalistin, Götz Höhne, Milen Radev, Katharina Kaden, Sabine Spicker, Dmitry Panfilov, Winfried Klinghammer, Verena Klinghammer, Thea Tobisch-Schuster, Heidi Bohley, Anna Hope, Alexei Dörre, Elke Braun, Valeriia Razheva, Elisabeth Wanjura, Vladislav Shishkin, Thomas Dancker, Frank Ebert, Martin Guse, Andreas Decker, Alfred Stiglbauer